Земельний фонд Херсонської області та його використання

ЛИПИНЕЦЬ І.П. — к.с.-г. наук, доцент
Л.ДОБРИНІНА, Я. ГЕДЗЬ — студенти 4 курсу БГМФ

Раціональна оцінка сільськогосподарських земель, в тому числі і зрошуваних, може забезпечити виявлення резервів підвищення ефективного використання земель, покращення екологічної ситуації в державі.

З цією метою виникає необхідність виконати об’єктивний аналіз сільськогосподарських земель, їх динаміку в земельному фонді, тенденції змін в їх оцінці та використанні.

Станом на 01.01.04 р. земельний фонд Херсонської обл. складає 2846,1 тис. га. Основну його  частину займають сільськогосподарські угіддя — 1969,7 тис.га, що становить 69,2% від загальної площі земельного фонду області, заболочені землі в області складають  31,6 тис.га (1,11 %), забудовані землі 70,3 тис. га (2,5%), лісовкриті площі — 151,1 тис. га (5,31 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом  становлять 113,0 тис.га (3,9%), землі під водою — 431,2 тис.га (15,1%), інші землі — 79,2 тис. га (2,79)%.

За роки проведення земельної реформи структура земель в області поступово змінюється. Протягом 13 років загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 4,5 тис. га, а кількість ріллі збільшилась на 17,1 тис. га.

Земельний фонд області має певні особливості: з одного боку — в грунтовому покриві переважають родючі чорноземні та каштанові грунти, з другого — процеси деградації  грунтів мають місце практично на всій території. Без врахування цього неможливо досягти позитивних економічних результатів.

Сільськогосподарські угіддя області становлять більше двох третин її території і складають 1969 тис. га, у тому числі рілля займає 1777,9 тис. га або 90,3%, багаторічні насадження — 26,6 тис.га (1,35%), сіножаті — 9,3 тис. га  (0,47%), пасовища — 155,9 тис.га (7,91 %) від  загальної площі сільськогосподарських угідь [1].
Сільськогосподарське освоєння території області, тобто частка сільськогосподарських угідь в площі суші   і розораність території  надзвичайно висока. Розораність сільськогосподарських угідь по  районам області змінюється від 64,9 % у Білозерському  до 90,2% у Нижньо Сірогозькому  районах області. Взагалі  Україна має надзвичайно високий рівень розораності земель — 56,2%. У США цей показник складає  — 19,8%, в Німеччині, Франції, Великій Британії він не перевищує 33%. З областей України найбільшу розораність території мають Херсонська, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька і Запоріжська області  (85-89%) [2].  В той же час необхідно зазначити, що екологічна рівновага встановлюється при наступному співвідношенні площ, зайнятих екосистемами: перетворені екосистеми — 40%, природні — 69%.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду екстенсивного господарювання  на землі без належних заходів щодо їх охорони і відтворення, як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель.  В області нині 366,4 тис. га (18,6%) сільськогосподарських угідь зазнають вітрової ерозії, 264,3 тис. га (13,4%) — водної, 260,4 тис. га (13,2%) — засолені, 786,6 тис. га (39,9%) — солонцюваті, 141,4 тис. га (7,18%) заболочені і перезволожені землі.

Для нашої аграрної області основним показником в галузі земельних питань є використання сільськогосподарських угідь області,  з яких 1425,4 тис. га або 72,5% всіх сільськогосподарських угідь області, передані у приватну власність.

Станом на 01.01.2004 р. в області реформовано 317 колективних сільськогосподарських підприємств. На їх  базі створено 470 нових  агроформувань: товариств — 170, приватно-орендних підприємств — 119, акціонерних товариств — 54, сільськогосподарських кооперативів — 43, інших підприємств — 84 [1]. Всі нові підприємства, селянські (фермерські) господарства орендують землю у власників масивів, сформованих в результаті виходу членів КСП із господарств та виділення у натуру їм земельних паїв.

Станом на 01.01.2004 р. в області 263,51 тис.га сільськогосподарських угідь є об’єктами орендних відносин, що складає 13,4% усіх сільськогосподарських угідь області. Розмір орендної плати за 1 га землі по області коливається від 6 грн. на землях гіршої якості до 500 грн/га  на зрошуваних землях кращої якості. В деяких випадках орендні відносини стримуються через низьку якість грунту, що ставить питання про необхідність переводу орних земель у землі нижчої якості або взагалі їх вилучення із земель сільськогосподарського призначення.

Для об’єктивної оцінки сільськогосподарських земель необхідно враховувати розподіл сільськогосподарських земель за формами власності. Земельна реформа в державі дуже вплинула на перерозподіл землі серед власників землі, на трансформацію земельних відносин, сильно загострила екологічні проблеми землекористувачів.

За час проведення земельної реформи в області відбулися значні зміни у структурі використання земельного фонду за формами власності. Так станом на 01.01. 1999 р. у державній власності перебувало 49,6 % земель, у колективні власності — 48,1%, приватній — 2,3%. А станом на 01.01 2004 р. в області державна власність становила 49,6%, а приватна – 50,4% [1].  В цілому по Україні відбувається така ж закономірність. Зараз по Україні у державній власності знаходиться 28,7% земельного фонду держави, у приватній власності громадян — 70,5%, у колективні власності  — 0,8% [2].

Покращення екологічного становища земель, особливо сільськогосподарських, залежить не скільки від форм власності на землю, досвіду землекористувачів, скільки від керівництва охороною земель на рівні держави. В зв’язку з цим необхідна  об’єктивна грошова   оцінка сільськогосподарських земель, яка б ураховувала б всі фактори, що впливають на якість земельної ділянки та її ефективне використання з урахуванням екологічних факторів. На сьогоднішній день важливим моментом оцінки земель є комплексне урахування можливих негативних економічних, соціальних і екологічних факторів, що впливають    на ефективне реформування  земельних відносин. Якщо держава прийняла рішення йти шляхом радикальних змін в сільськогосподарському секторі економіки,  то вона повинна була б готова для запобігання їх негативного прояву.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Статистичний щорічник Херсонської області за 2003 рік.// Херсонське обласне управління статистики. — Херсон, 2004. — 360 с.
  2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно- аналітичний збірник (випуск 6) /За ред. П.Т. Саблука та ін.. — К.: Інститут аграрної економіки УААН,2003.- 764 с.

Оставьте комментарий