Липинець І.П. — к.с.-х. наук, доцент
Полухіна К.О. — ст. 4 курсу БГМФ
Загальновідомо, що для складних системних утворень характерним є важкопрогнозованість тенденцій їх розвитку через імовірний стан великих елементних масивів, які входять до складу цих систем. Означене, утруднює процес ефективного управління системами. У цьому відношенні соціально-економічні системи, до складу яких входять агроландшафтні компоненти, не є виключенням. Тим більше, коли мова йде про системи зрошуваного землеробства, де агроландшафтні підсистеми найбільш насичені сукупністю, як природних, так і рукотворних мікроелементів. Такі соціально-економічні системи мають об’єктивні суперечності, обумовлені перш за все різновекторністю розвитку природних і безпосередньо соціально-економічних процесів. Перші, розвиваються у напрямку збільшення ентропії, другі — навпаки. Ці об’єктивні суперечності продуцюють проблеми, які необхідно, так чи інакше, прогнозувати для ефективного управління з метою забезпечення сталого розвитку соціально-економічної системи взагалі та її природних мікроелементів зокрема.
Ефективним засобом управління для згаданих систем є постійний моніторинг певних індикаторів, які опосередковано дають інформацію про тенденції системного розвитку у просторі та часі.
Як правило, функціонування зрошуваних систем характеризується багаточисленими показниками, які дають уяву про систему взагалі, її структурні, фізико-хімічні, результативні та інші властивості, але не завжди віддзеркалюють тенденції її просторово-часового розвитку. Тому актуальним залишається питання удосконалення таких показників і пошуку нових, інтегральних індикаторів, що дозволяють відслідковувати важливі для зрошуваних систем тенденції розвитку еколого-економічних суперечностей.
До одного із таких інтегральних показників можна віднести ефективність використання зрошувальної води. На проблему низької ефективності використання зрошувальної води, та пов’язану з цим небезпеку виникнення екологічних проблем, вказують і провідні вчені науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації України [1].
Визначаючи ефективність використання зрошувальної води через фактичні питомі її витрати на формування одиниці врожаю сільськогосподарських культур та порівнюючи ці витрати з науково обґрунтованими за умовами ефективної родючості зрошуваних земель [2], можна отримати індикатор еколого-економічної ефективності зрошувальної системи. Такий індикатор циклічно відслідковує стан системи, визначає вектор розвитку еколого-економічних суперечностей, слугує основою для прийняття управлінських рішень на наступний цикл функціонування системи і може бути застосований у економічних механізмах, об’єктивно стимулюючих позитивні тенденції до системної усталеності.
Література:
1. Коваленко П.І., Жовтоног О.І Інтегроване управління водними та земельними ресурсами на зрошувальних системах// Вісник аграрної науки. — 2005.- №11. С. 5-10.
2. Липинець І. П. Системні індикатори еколого-економічного стану зрошуваних земель. Таврійський науковий вісник: Зб. Наук. праць ХДАУ . Вип.42 — Херсон: Айлант. 2005.- С.214-220.