Коряків В.С. доцент., Гайдабура Т.А. ст. викл,
Богачук Т.Г. ст.4 к. ПЦБ
На практиці будівництва промислових, цивільних будівель й інженерних споруд широке застосування в якості фундаментів знаходять палі. Вони можуть бути забивними, буронабивними, набивними й інших видів. Крім того, вони можуть виконувати роль підпірних стін, протизсувних заходів.
Параметри паль (їхня довжина, кількість, несуча здатність) встановлює, згідно розрахунків, проектна організація.
Із цією метою проводяться інженерно — геологічні вишукування, вивчаються фізико — механічні властивості ґрунтів будівельного майданчику, визначається несучий шар ґрунту, на який будуть опиратися палі й проводяться випробування паль у натуральну величину на будівельному майданчику.
Після забивання, задавлювання, влаштування паль на проектну позначку проводяться їх випробування. Випробування можуть проводитися за такими схемами:
Схема №1. На голову забивної палі надівається збірна вантажна платформа, на яку прикладається східчасто — зростаюче навантаження до навантаження рівного критичномому. Паля влаштовується з високим монолітним ростверком, на який укладається вантаж.
Схема №2, схема №3. На голову палі встановлюється гідродомкрат, що впирається в систему металевих балок, що працюють на вигин, а реактивні зусилля передаються на анкерні палі, що працюють на висмикування (у першому випадку забивні, у другому — гвинтові). Передане навантаження на палі визначається по манометру гідродомкрата, осадання — по реперній системі.
Схема №4. Використовується комбінована система випробувань: пристрій для забивання палі із тарованим вантажем і гідродомкратом, що впирається в силовий стенд.
Для виміру напружено — деформованого стану матеріалу стовбура палі можуть, в процесі виготовлення палі, у формах або ґрунті закладатися датчики опору, месдози й інші пружні елементи, що дозволяє визначити й додатково проконтролювати якість палі, модуль пружності, клас бетону й інші характеристики.