Методичні поради
Будівництво гідротехнічних споруд часто потребує виконання спеціальних робіт. Дуже часто зустрічаються пальові і шпунтові роботи.
Для занурення паль і шпунта в ґрунт застосовують різні методи та численні типи і марки обладнання.
Вивчаючи дану тему, необхідно освоїти умови застосування різних методів і навчитися підбирати устаткування з врахуванням ґрунтових умов, матеріалу і розмірів паль, умов роботи і розташування паль.
Призначення паль — устрій фундаментів будівель, опор мостів, естакад і т.д., зміцнення слабких ґрунтів, захист від дії ґрунтових вод і обвалення ґрунту.
Види паль
Дерев’яні палі бувають цілі, зрощені і клеєні. Зрощення по довжині дерев’яних паль здійснюється з установкою в місці стику загостреного «йорша» і металевого кільця. Залізобетонні і сталеві палі при необхідності нарощують з використанням болтових або зварних з’єднань.
Щоб розподілити навантаження, по верху паль влаштовують монолітні або збірно-монолітні залізобетонні плити — ростверки.
Для обґрунтування доцільності застосування того або іншого типу паль роблять економічне порівняння варіантів їх використання.
Забивання паль
Забивання — основний спосіб занурення готових паль. Для забивання застосовують спеціальні установки — копри, обладнані механічними, пароповітряними або дизельними молотами.

Сверління шпари під сваю
Підготовчі роботи включають:
— розчищання і планування майданчика;
— розбиття положення паль, устрій обносок і шляхів пересування копрів;
— доставку і складування паль, доставку устаткування;
— устрій освітлення майданчика і робочих місць;
— пробне забивання, за результатами якого коректуються схеми забивання і проект проведення пальових робіт.
Забивання паль ведеться до отримання заданої проектом відмови. Відмова — глибина занурення палі від одного удару. Відмову вимірюють з точністю до 1 мм. Осідання від одного удару в кінці забивання палі зміряти важко, тому відмову визначають як середнє значення при серії ударів, названих заставою.
При забиванні паль дизель-молотами і пароповітряними молотами одиночної дії застава приймається рівною 10 ударам, при зануренні паль молотами подвійної дії і віброзанурювачами заставу приймають рівним числу ударів за 1 хвилину забивання.
Процес забивання палі складається з наступних операцій:
— підтягання і підйом палі з одночасним закладом її головної частини в кубло наголовника в нижній частині молота;
— установка палі в направляючих в місці забивання;
— забивання палі спочатку декількома легкими ударами з подальшим збільшенням сили ударів до максимальної. При відхиленні положення палі від вертикалі більш ніж на 1 % палю виправляють підпорами, стягуваннями і т.п., або витягують і забивають знов;
— пересування копрової установки і зріз палі на заданій відмітці.
Дерев’яні палі зрізають пилою, верх залізобетонних паль зрубують відбійним молотком, арматуру зрізають газовим різанням. Оголену арматуру зварюють з арматурою ростверку.
Схеми забивання паль
Існують наступні основні схеми забивання паль: рядова, секційна і дві спіральних (від країв до середини в звичних умовах, від середини до країв при щільному ґрунті).
Способи забивання паль
Вібраційним способом звичайно занурюють порожні палі і сталевий шпунт, оскільки такі конструкції паль при зануренні зустрічають малий опір ґрунту.
Віброударний спосіб занурення паль — універсальний. Вібромолот робить удари по наголовнику палі, коли зазор між ударником віброзбуджувача і палею менше амплітуди коливань збуджувача.
Спосіб вдавлювання коротких паль (до 6 м) більш безпечний для навколишніх споруд, ніж вібраційний і віброударний способи. Проте в щільних ґрунтах перед вдавлюванням необхідно бурити лідируючі свердловини невеликого діаметру.
При вібровдавлюванні паля занурюється від комбінованих дій вібрації і статичного навантаження. Цей спосіб більш ефективний, ніж просте вдавлювання.
Гвинтові палі виготовляють сталевими або комбінованими: нижня гвинтова частина — сталева; верхня — залізобетонна. Такі палі застосовуються як фундаменти і анкери при будівництві щогл, ліній електропередачі, радіозв’язку і т.п.
З підмивом тиском води не менше 0,5 МПа можуть занурюватися палі-стійки, якщо немає небезпеки осідання довколишніх споруд.
Електроосмос використовують при зануренні паль в щільні глинисті ґрунти. Після короткочасної дії постійного струму біля стінок занурюваної палі-катода збирається ґрунтова вода, знижуються сили тертя між палею і ґрунтом.
Питання для самоперевірки
1.Які є типи паль?
2.Які існують типи копрів та умови їх вибору?
3.Які є способи забивки паль?
4.Особливості проведення пальових робіт залежно від умов.
5.Основні показники молотів та розрахунок енергії удару.
6.Розрахунок продуктивності обладнання при пальових роботах.
7.Який документ є основним при забивці паль?
8.Основні елементи контролю пальових робіт.