Хоменко А.С., Старун Н.В. — студенти 4 БГМФ
Федорченко О. М. — к.с.-г.н., доцент
Технологія монолітно-каркасного будівництва втілює собою принцип єдиного і неподільного високоміцного каркаса із залізобетону від фундаментної плити до перекриття останнього поверху. Дана технологія покликана забезпечувати довговічність будівлі та її високу стійкість до різних статичних і динамічних навантажень.
Основними перевагами монолітно-каркасного будівництва в порівнянні з традиційною технологією цегельної кладки при інших рівних умовах (поверховість, контур і площа в плані і т.п.) є:
— збільшення загальної корисної площі будинку за рахунок зменшення товщини стіни на 12 — 16%;
— розширення можливості використання підвальних та цокольних площ;
— виключення втрат площі на температурно-деформаційних швах будівлі;
— зниження відносної вартості будівництва несучих конструкцій каркасного будинку знижується до 40% з урахуванням повернення витрат від збільшення площі;
— можливість використання в захисних конструкція не конструкційних матеріалів з низькими показниками міцності та високими теплоізоляційними характеристиками;
— можливість вільного перепланування приміщень в будь-який період: проектування, будівництва та експлуатації каркасного будинку
— зменшення ваги несучих конструкцій до 40% у зв’язку з чим знижується навантаження на фундаментну основу, що також зменшує вартість будівництва.
В даний час в практиці будівництва найбільш відпрацьовані 6 видів конструктивних схем каркасних будівель:
— зв’язковий каркас міжвидового застосування 1.020-1/87;
— каркас з безбалочними безкапітельними перекриттями — «КУБ-2.5»;
— збірно-монолітний каркас міжвидового застосування з використанням плити незйомної опалубки t = 6 см (патент № 2107784);
— збірно-монолітний каркас міжвидового застосування з застосуванням пустотних плит;
— монолітний каркас безрігельний з кроком колон 6 метрів;
— універсальна архітектурно-будівельна система серії Б-1.020.7 (Білоруська).